Кунжутне насіння – одна з найстаріших приправ, відомих людині, і можливо перший урожай виростили спеціально через їстівного масла. Жителі Вавилона готували кунжутне пироги, вино і бренді, також використовували масло для приготування їжі та туалетних приладдя.
Кунжут використовувався єгиптянами як ліки вже в 1500 г до н. е.. “Сезам відкрийся”- чарівне слово, яке використовували Алі Баба і сорок розбійників для входу в печеру. Це можна віднести до того факту, що стиглі стручки кунжуту відкриваються з гучним клацанням при найменшому дотику. Ще у стародавніх сезам асоціювався з безсмертям.
У Росії насіння кунжуту використовують найчастіше як прикраси хлібо-булочних виробів. На сході ж його застосовують більш широко і додають в багато страви, а також роблять з нього масло і навіть вино, а в Кореї в їжу вживають ще й листя кунжуту.
Щоб насіння кунжуту довше зберігалися, їх треба підсушити. Кращий же спосіб зберегти корисні властивості кунжуту – зробити з нього масло, для виготовлення якого застосовуються технології холодного віджимання. Це робить його більш корисним, так як зберігаються всі речовини і мікроелементи.
Уже понад три з половиною тисяч років кунжут використовується не тільки як приправа і добавка до м’ясних або овочевих страв, а й як лікарський засіб.
Користь кунжуту полягає в тому, що він містить багато вітаміну Е, який вважається омолоджуючу і кальцію.
Так 100 г насіння кунжуту покривають добову потребу організму в кальції. Звичайно, складно уявити, як в наших умовах можна щодня з’їдати таку кількість кунжуту, зате столова ложка кунжутного масла добре впишеться в денний раціон і забезпечить організм кальцієм.
Наявність в кунжуті цинку і фосфору сприяє профілактиці остеопорозу, так як ці мікроелементи беруть участь в будівництві кісткової тканини.